Історія України

Суспільно-гуманітарний напрям,

історичний профіль

Пояснювальна записка

Програма призначена для 10-11 класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних закладів В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Програми побудовано у відповідності до лінійної системи шкільної історичної освіти, яка передбачає логічне та хронологічно послідовне вивчення історії України від початку ХХ до початку ХХІ ст. Виклад вітчизняної історії здійснюється в органічній єдності із загальноєвропейською та світовою історією. Це чітко прослідковується під час висвітлення питань міжнародного життя, Першої та Другої світових воєн, сучасних інтеграційних процесів, де вчитель може результативно здійснити міжпредметні зв’язки.

У програмі представлені наскрізні лінії, але немає суто прямих. Стосовно певних фактів, подій та особистостей новітньої історії України серед вчених-істориків відсутні однозначні оцінки, що відповідає реаліям демократичного суспільства.

Базовий зміст історичного матеріалу викладений у формі усталеної періодизації новітньої історії України (існують й інші варіанти періодизації, які містять несуттєві розбіжності із зазначеною).

Програма має вигляд таблиці. В першій колонці вміщено орієнтовний розподіл годин за темами, в другій - зміст історичного матеріалу, який включає в себе основні теми курсів. До кожної теми подано орієнтовний перелік інформаційних питань. Це - мінімум, з якого Учень/учениця повинен мати певні знання та уявлення про вітчизняну історію. Термін “знання” стосується конкретних фактів, подій, персоналій, а “уявлення” - загальних характеристик ідей і понять. Зазначене коло питань, з яких Учень/учениця має бути обізнаним, складають його компетенцію. Її рівень залежить від індивідуального розвитку та можливостей кожного школяра.

У третій колонці зазначені вміння та навички, яких Учень/учениця має набути в процесі навчання. Вони характеризують рівень опанування та розуміння учнем програмового матеріалу з історії України і визначають його компетентність. Термін “розуміння” передбачає крім іншого й оціночні судження учня.

Виходячи із сучасних вимог, перед вчителем історії стоять завдання:

-по-перше, сформувати в учнів ключові компетентності. які допоможуть йому досягти певного рівня соціалізації - навчитися у школі та поза школою успішно вирішувати питання особистого і суспільного життя;

-по-друге, допомогти учням набути предметних компетентностей. які дадуть можливість індивідуалізувати та олюднити теоретичні знання, зрозуміти перебіг подій вітчизняної історії, сформувати позитивну мотивацію до пізнавальної діяльності.

Такі завдання стають реальними в період впровадження в практику роботи особистісно зорієнтованого навчання, коли в центрі діалогу “Учень/учениця-вчитель” стоїть особистість учня. Урок, проведений у технології особистісно зорієнтованого навчання, допоможе вчителеві визначити рівень підготовки та життєвий досвід кожного учня, узгодити їх із змістом історичного матеріалу, який вивчається. Домінантою сучасного уроку історії є прищеплення учням вмінням вести конструктивний діалог з іншою людиною, суспільством, природою та світом.

Формування позитивного ставлення до пізнавальної діяльності сприяє розвиткові в учнів потреби до самопізнання, самореалізації та самовдосконалення на засадах загальнолюдських, національних і моральних цінностей.

Навчальний матеріал передбачає чіткий розподіл на теми, але не на конкретні уроки. Спираючись на власний досвід та особливості сприйняття учнями матеріалу, вчитель самостійно здійснює поурочне планування, визначає логічну послідовність вивчення інформаційних питань теми, матеріалу регіональної історії.

Структура сучасного уроку історії не має жорсткої регламентації. Вчитель самостійно визначає тип уроку та відповідні методично обґрунтовані етапи його проведення. Веде пошук і запроваджує нові форми навчання, застосовує сучасні педагогічні технології. Вони мають на меті розв’язання проблем, пов’язаних з колективним способом організації навчання та індивідуальним характером його сприйняття, необхідністю засвоєння значного обсягу програмового матеріалу протягом одного уроку тощо.

Наприкінці курсу передбачені години для вивчення краєзнавства. Для проведення таких уроків доцільно залучати учнів до пошукової та дослідницької роботи. Проведення повторювально - узагальнювальних і тематичних уроків підводить підсумок темі. Резервний час пропонується використати за доцільністю.

Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів, вчитель враховує набутий рівень загальнонавчальних та предметно-історичних умінь і навичок, викладених як в усній, так і письмовій формі. Підсумкова атестація передбачає багатоманітні форми контролю. Визначальним чинником оцінювання навчальних досягнень учнів з історії є критерії оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

10 клас (140 годин)