ВО "Свобода"

8 травня на «Обозревателе» відбулась прес-конференція на тему: «Хто насправді переміг 9 травня 1945 року? »

У прес-конференції взяли участь:

-заступник голови ВО «Свобода» Андрій Мохник ;

-історик, член ВО «Свобода» Андрій Холявка.

Андрій Мохник. Ми погодилися на цю тему прес-конференції, хоча в принципі розуміємо, що тема звучить дещо провокаційно, можна навіть сказати, маніпулятивно. Основна маніпуляція полягає в тому, що змішується два поняття: власне перемога одного режиму над іншим з перемогою народу над іншим народом.

Якщо говорити з історичної ретроспективи, то ми можемо стверджувати, що тоді програли всі народи, які брали участь в цій війні. Німецька нація була розгромлена. Більше того, вона була поділена між двома конфронтуючими таборами, і протягом 40 років одна частина німецької нації натравлювалася на іншу. Всі країни так званого Варшавського договору опинилися у залежності від Москви. Там проводилася кремлівська політика, яка завершилася в кінці 1980-х – на початку 1990-х.

Зрозуміло, що програли народи, нації, які знаходилися на той час в Радянському Союзі, тому що та жахлива більшовитська імперія, яка чинила геноцид, ще на тривалий час – до 1991 року – закріпила своє панування над цими націями.

Ми розуміємо, що свідомо відбувається підміна – перемога сталінського режиму трактується як перемога народів, які брали участь на боці антигітлерівської коаліції.

Окрім того, це є маніпуляція, тому що 9 травня 1945 року для українців вій на не закінчилася. Війна не почалася 1 вересня 1939 року, коли розпочалася офіційно Друга світова війна. Для українців ця війна розпочалася в березні 1939 року, коли українські націоналісти, українські війська, Карпатська січ вступили в нерівний бій з мадярськими окупантами, і тоді була знищена Українська карпатська держава. Так само війна не закінчилася 9 травня 1945 року, а тривала до кінця 1950-х років. Наприклад, останній бій УПА відбувся на Тернопіллі в 1960 році.

Тому, якщо ми говоримо про 9 травня 1945 року, то ми маємо говорити про день жалоби за загиблими під час цієї війни між двома імперіями: Третім Рейхом і Радянським Союзом.

Окрім того, вся Європа відзначає перемогу над нацистською Німеччиною 8 травня. 9 травня – це та маніпуляція, яка була нав’язана з Кремля Сталіним.

Андрій Холявка. Друга світова війна, подібно, як і Перша світова війна, - це була війна імперіалістична між великими імперіями, які вели війну за панування у світі. Відповідно, це була величезна людська трагедія, а також трагедія тих народів, які були розділені між цими державами і фактично служили гарматним м’ясом, а їхня земля служила полем битви між цими імперіями.

Катастрофа і трагедія Україні в тому, що, як і в Першій світовій війні, так і в Другій, територія України стала театром воєнних дій. Відповідно, колосальна кількість українців стала в тій війні жертвами.

Кілька слів відносно 9 травня. Питання з максимально широким відзначенням цієї дати – це насправді, не є таке давнє питання. Воно починається не з 1945 року, а з 1965 року, коли масово на державному рівні радянський комуністичний режим зазнав серйозних ідеологічних поразок через десталінізацію, через крах ілюзій побудувати комунізм до 1980 року. Сподівався, педалюючи тему перемоги, ідеологічно зміцнити Радянський Союз. Відповідно, був розроблений колосальний комплекс заходів, який мав би дарувати людям, які були позбавлені елементарних умов життя, принаймні, моральне задоволення від того, що вони вчинили подвиг.

На нашу думку, найкращим способом віддати належне тим людям, які пережили це страхіття війни, було б забезпечити їм гідні, нормальні умови існування. Сьогодні, на жаль, 9 травня стає дедалі більш інструментом просування певних про кремлівських цінностей, стає засобом, за допомогою якого Кремль і ті сили, які в нього на службі, намагаються здійснювати ідеологічну гегемонію не тільки в Росії, але й в суміжних з Росією державах. Таким чином, можна визначити наше ставлення до цієї дати.

Ukrainian Weekly . Мені здається, що Президент Ющенко останніх 4 роки робив недостатньо для того, щоб українська молодь знала про ці події, і особливо про УПА. Я маю на увазі шкільні підручники. Навпаки, комуністи розповсюджують наклепи на УПА. Як ви оцінюєте прогрес чи брак прогресу за останні 4-5 років?

Андрій Холявка. Щодо повернення до справжньої історії без імперських міфів – певні кроки робляться. Політика Віктора Андрійовича, на жаль, має половинчастий характер. Не можна сказати, що немає прогресу, однак це напівкроки.

Андрій Мохник. Багато цих питань можна було б вирішити, якби УПА була визнана на державному рівні. Якщо цьому противилася Верховна Рада, затуманена комуністичними міфами, то він міг би визнати УПА через Указ Президента. Якщо б це було зроблено, то ми б не мали отих втрат молоді, яка насправді не знає ніякої історії – ні правдивої, ні неправдивої. Вони користуються певними стереотипами, нав’язаними їм з телебачення, з тієї ж Москви.

Запитання з залу: ви вважаєте, що перемога Німеччини в цій війні була б краща за перемогу Радянського Союзу?

Андрій Мохник. Ми так не вважаємо. Ми вважаємо, що основна проблема, яка була – відсутність в українців власної держави. Для нас не має значення, який окупант – чи це німецький окупант, чи московський, чи польський, чи румунський, чи мадярський. Всі окупанти мали бути викинуті з України. Постання української держави у 1991 році – це є акт історичної справедливості. Вже сьогодні немає Третього Рейху, вже сьогодні немає Радянського Союзу, вже сьогодні немає такої потуги, як Річ Посполита.

Визнання УПА, яка боролася проти всіх цих окупантів, це буде актом історичної справедливості. Це має зробити українська держава.

Читайте підсумкову статтю:

ВО «Свобода»: 9 травня – маніпуляція, нав’язана з Кремля