ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СИМВОЛІКИ УКРАЇНИ, А САМЕ ТРИЗУБА

Бологан Ірина Олександрівна

Студентка 2 курсу 1 групи

Національного університету біоресурсів і природокористування України

Педагогічного факультету

За напрямом підготовки

«Соціальна педагогіка»,

Асистент кафедри української,

англійської і латинської мов

Федоренко Анжеліка Анатолівна

The purpose of this article is research of historical origin of trident. Presently there are over forty versions which explain an origin and explain essence of trident. Depending on that exactly the authors of these versions posit the ground, they de bene esse can be divided into three groups — subject, graphic and philosophical. In this article we have for an object to light up all three groups, and expose the historical value of this problem.

Державна символіка - це невід`ємна частина нас, нашої Батьківщини та України в цілому. І тому це питання є надзвичайно потрібним та важливим на сьогодні.

Державна символіка - офіційні емблеми держави, що зображуються на печатках, бланках державних органів, грошових знаках тощо; встановлюються конституцією держави.

Символ (англ. symbol символ) — знак, сутність, яка позначає іншу сутність.

Держава — формальний інститут, який є формою організації політичної спільноти під управлінням уряду; суб’єкт політики, ядро політичної системи[1].

Ключові слові: символ, Держава, Державна символіка, тризуб.

Україна як суверенна й незалежна держава має власні національні державні символи. Прийнято вважати, що Державні символи – це закріплені в законодавстві країни офіційні знаки, чи звукові вираження, що в короткій формі виражають одну чи кілька ідей політичного або історичного характеру і символізують суверенітет держави. Відповідно до статі 20 Конституції України (1996р.) державними символами України є Державний герб України, Державний прапор України і Державний гімн України.

Метою статті є дослідження історичного виникнення Тризуба.

Бачення в зображенні тризуба конкретних рис живих і неживих предметів навколишньої дійсності лежать в основі предметних гіпотез. Дехто вбачає в тризубі відтворення форм верхньої частини скіпетра візантійських монархів, скіпетра скіфських царів, зображення корони, тобто предметів, що символізують державну владу. Інші дослідники вважають, що тризуб нагадує обриси птаха, уособлюючи норманського крука, норманського сокола або голуба Святого Духа. Значна частина фахівців припускає, що цей символ — емблема, пов'язана з конкретним предметом людської життєдіяльності — якорем, норманським шоломом, сокирою, прапором, рибальським знаряддям, луком зі стрілою, колоском тощо[2 ст.34-49].

Цікаві варіанти розв'язання проблеми походження і суті тризуба пропонуються філософськими гіпотезами. Вони трактують цей знак не як дзеркальне чи стилізоване позначення предмета, а як символічне зображення ідеї, поняття або явища. Є думка, що тризуб Володимира — це символ ідеї державної влади. За іншими версіями — символ влади над трьома світами — небесним, земним і підземним, або ж символ-ключ до розуміння алфавітів земної писемності. Дехто припускає, що тризуб це знак «Шу» («Шукання»), тобто нагадування про закони природи з метою підвищення людської активності та відповідальності за свій розвиток[4].

Найґрунтовнішими видаються гіпотези, що шукають витоки тризуба в триєдності світобудови. Навколишній світ побудований на взаємодії трьох елементів: три типи кварків (елементарних частинок) утворюють атоми та молекули, що є основою всіх фізичних тіл; три кольори — жовтий, червоний, синій — взаємодіючи, утворюють спектр веселки, багатобарвність світу, три напрямки виміру — ширина, довжина, висота — характеризують об'єм і простір світобудови.

Абстрактна ідея Трійці, одним із графічних зображень якої і став тризуб, лягла в основу канонізованої християнської доктрини про єдність Бога-Батька, Бога-Сина та Бога-Духа Святого. Знак Трійці (тризуба) посідає одне з перших місць серед символів світобудови. Деякі дослідники вбачають у ньому символічне зображення Вогню, Води і Життя, інші — єдність Мудрості, Знання і Любові або ж Мудрості, Краси і Розуму. Згідно з однією з версій тризуб є символом Життя. Тризуб має спільну основу (символ Вакууму-Абсолюту), ліву фігуру (символ позитивного батьківського полюсу), симетричну (дзеркальну) праву фігуру (символ негативного, материнського полюсу) і центральну фігуру (символ дитяти)[1 ст. 64-90].

Для більшості гіпотез каменем спотикання ставала давність тризуба як символу. Задовго до появи християнської церкви він зустрічався в трипільців та інших народів, 59 відсотків сучасних національних гербів європейських держав вміщують знаки Трійці (трикутні корони, тризубчаті вежі, потроєні знаки, трилисники тощо).Предметні, графічні та філософські гіпотези утворюють своєрідний трикутник, чи замкнуте коло, що відображає рух людської думки. Досі немає однозначної відповіді на питання: що зумовило появу та розвиток тризуба як символу — конкретний предмет, спрощене символічне зображення чи філософське узагальнення?[1] Існують думки, що тризуб був релігійним виявом вірування Яв-Прав-Нав. Дійсно така версія має підтвердження у Ведах. Найчастіше носієм тризуба (трішула на санскриті) є Рудра-Шива - Хара і шанувався цей символ на Русі завдяки характерникам (санскрит. - шайва, послідовник культу Шиви - Хари). Характерників з Хароюповязує не лише назва, а часто і зображення де наявні атрибути останнього - кобза, люлька, зброя, крім того зачіска як у брахманів. Про походження і значення тризуба, як символу державної влади, церковної чи військової емблеми українців існують різні теорії, але жодна не дає задовільного пояснення. Найстаріші археологічні знахідки тризубів на українській території сягають I століття. Правдоподібно він був знаком влади, символом племені, яке пізніше стало складовою частиною українського народу. З княжої доби збереглися тризуби на золотих і срібних монетах князя Володимира I Великого, який, мабуть, успадкував цей родинно-державний знак від своїх предків.

Далі тризуб став спадковим геральдичним знаменом для нащадків Володимира Великого — Святополка І (1015 — 1019), Ярослава I Мудрого (1019 — 1054) й інших князів. Двозуб бив знаменом Із'яслава Ярославича (1054-1078), Святополка II Із'яславича (1093 — 1113), галицького князя Льва І Даниловича (1264 — 1301). Крім монет, знак тризуба знайдено на цеглі Десятинної церкви в Києві (986 — 996), на плитках Успенської церкви у Володимирі Волинському (1160), на цеглі і каменях інших церков, замків, палаців, на посуді, зброї, перснях, медальйонах, печатках, рукописах.

Поширений по всіх князівствах Київської держави протягом кількох століть, тризуб зазнавав змін включно з переходом до двозуба, але зберігав свою первісну Володимирову структуру. Серед інших змін класичного Володимирового тризуба можна назвати додавання хреста на одне з рамен чи збоку, півмісяця, орнаментальних прикрас тощо. Досі віднайдено близько 200 відмін тризуба. Його використовували також як символічний і релігійний знак в українському фольклорі і церковній геральдиці. Хоч тризуб окремі панівні роди вживали як своє родинно-династичне знамено аж до 15 століття, але вже з 12 століття, його почав заміняти герб з святим архангелом Михаїлом. У індійському пантеоні богів тризуб зброя бога Шиви з допомогою якого він відправляе світ у хаос, а потім із хаосу створює новий світ.(і так повторюється десятки тисяч років)[5].

Як герб Української Держави тризуб залишився за гетьманату (1918), а далі й за Директорії. Емблемою Українського чорноморського флоту (закон від 18 липня 1918) був тризуб з хрестом угорі. 15 березня 1939 року Сейм Карпатської України теж визнав тризуб з хрестом за державний герб Націоналістичні середовища вживають тризуб, в якому середній зуб замінений мечем, деякі українські католики і гетьманці тризуб з хрестом.

Після відновлення української національної державності, Верховна Рада України, своєю постановою «Про державний герб України» від 19 лютого 1992 року затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави. Нині за Конституцією України, прийнятою 28 червня 1996 року, головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб) — малий Державний Герб України[3 ст.101-124].

Використана література:

1. Андрусяк М. Тризуб. Мюнхен 1947.

2. Грушевський М. Український герб. Народна Воля. Київ 1917.

3. Пастернак О. Пояснення тризуба. Ужгород 1934.